- декотрий
- [де/котрией]
м. (на) -рому /-р'ім, мн. -р'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
декотрий — а, е. Те саме, що деякий 1), 3). || у знач. ім. де/котрий, рого, ч.; де/котра, рої, ж. Хто небудь, конкретно не визначений … Український тлумачний словник
декотрий — займенник … Орфографічний словник української мови
хто-небудь — 1) (яка н. особа байдуже хто з певної низки), хтось; дехто, декотрий (ужив. також за підкресленої обмеженої кількости осіб із групи, спільної якоюсь ознакою) Пор. будь хто 2) див. хтось 1) … Словник синонімів української мови
якийсь — 1) займ. неознач. (невідомо який), котрийсь, один, хтозна який, казна який; деякий, певний, декотрий (точно не визначений) 2) див. деякий … Словник синонімів української мови
небезпечний сигнал — небезпе/чний сигна/л, род. небезпечного сигналу, мн. незпечні сигнали, род. м. небезпечних сигналів (від лат. signum знак) сигнал, рівень якого перевищує декотрий небезпечний рівень, норматив, котрий є зазначеним у нормативних документах з… … Фізико-технічний словник-мінімум
поєдний — на, не, Ол. Декотрий, деякий, поодинокий … Словник лемківскої говірки
даґде — десь, декотрий, котрийсь … Лемківський Словничок